Відчути себе помічником Миколая

День Святого Миколая має велике значення як у католицькій, так і у православній культурній традиції. Всі ми згадуємо Святого Миколая, що все своє життя безкорисно допомагав бідним, і особливо піклувався про дітей. 19 грудня наш гурт вже давно продовжує його справу, і про те, що у нас вийшло цього року, читайте далі.

На початку дня ми відвідали  геріатричний пансіонат у Горбанівці, де змогли подарувати самотнім бабусям і дідусям з любов'ю випечені власноруч пряники-миколайчики та різдвяні листівки від наших партнерів – братів Бубликів. Їм же ми вдячні за транспортну підтримку (наша школа і пансіонат у протилежних кінцях міста, без мікроавтобуса добиратися було б нелегко) і за продукти на «миколайчиків». 
​
Кожного року до цього дня ми випікаємо стільки «миколайчиків», скільки бабусь і дідусів живе у пансіонаті, щоб тепло нашого серця відчув кожен. Цього року смачних пряників було 270! Якби ж то ви бачили радісні очні стареньких мешканців пансіонату! Ви одразу зрозуміли б, що дарувати подарунки, не менш приємно, ніж їх приймати.

В той час, коли частина гурту провідувала наших бабусь та дідусів, інші поїхали до онкологічного відділення Полтавської обласної дитячої лікарні. 
Багато листів, миколайчики і мрію – книгу про тварин – привезли ми нашій давній знайомій дівчинці Владі. Справи у Влади не погіршуються, але їй знову потрібно пройти кілька курсів хіміотерапії. Кожен із курсів – кілька тисяч гривень. Ми вже давно намагаємося допомогти Владі одужати, не раз і провідували її, і збирали кошти на лікування, тож дуже раділи за неї. А щоб допомогти із коштами, вирішили розпочати виготовлення і продаж рідвяних листівок. 

Цього року ми знову приєдналися до акції «Янголи мрій» і зробили подарунки не тільки Владі, але  ще й восьми дітям, що змушені зараз боротися з тяжкою недугою. Це були іграшки, альбоми, пластилін – різні намріяні дітлахами подарунки. Хлопчику Руслану подарували справжнього футбольного м’яча. 

Говорить координатор проекту випускниця Кароліна Лемешко:
– Улюблена команда Руслана – київське «Динамо». Я написала листа команді і розповіла про хлопчика. З нами зв’язався прес-секретар «динамівців» і пообіцяв, що скоро Руслан отримає ще й автографи усіх членів команди. Це стане прекрасною підтримкою для хлопчика! 

Але й на тому все не скінчилося. Родині учасника АТО, яка нещодавно переїхала із Донецька у село під Полтавою, і одинокій мамі із трьома дітьми ми зібрали «кошики Миколая». Там були і продукти, і солодощі, і подарунки для дітей. Ми відвезли їх і привітали дітей з Миколаєм.

А наприкінці дня на нас чекав сюрприз: Святий Миколай не забув і про нас. Він подарував кожному чудову книжечку з різними різдвяними історіями та різочку з порадами – аби не зазнавалися. 

Цей чудовий день був насичений добрими справами, і кожен з нас відчув себе помічником Миколая. Цей день надовго запам'ятається нам, і, сподіваємося, тим, кого ми відвідували і кому намагалися подарувати радість та тепло.
​
Текст: Андрій Заболотніков, редакційний супровід – Олена Крамарева
Фото: Кароліна Лемешко