Щедрівочка щедрувала, а коляда колядувала!

Найочікуванішою подією зимових канікул для нас є традиційні українознавчі проекти: колядки та щедрівки. Спочатку, звісно, репетиція – піснеспіви у стінах школи. Потім підбирання яскравих костюмів. Після “Школи молодого колядника /щедрівника" та детальної роботи над образом кожного з героїв дійства ми з самого ранку починаємо ходу. Тож якими вони були – наші колядки та щедрівки 2018 року?

Щороку у нашому гурті з’являються нові обличчя, щороку створюються нові незабутні образи. Традиційно до нас приєднуються наші молодші школярі і стають частиною нашого святкового вертепу.

Колядуємо ми переважно у кав'ярнях та кафе. Гості з радістю долучаються до нашої програми, навіть підспівають пісні. Кожен  радіє,  коли лунають такі знайомі серцю ще з дитинства:
                                        Коляд, коляд, колядниця, 
                                        Добра з медом паляниця, 
                                        А без меду не така, 
                                        Дайте, тітко, пирога!  
І кожному перехоплює подих, коли до хати заходить Цар Ірод. 

Після колядок – невелика перерва, а далі – ми знову збираємося разом. Починається підготовка до найулюбленішого дійства – щедрівок. Ми готуємся до веселого обряду водіння кози. Тут тобі і циган з циганками, які наворожать долю на наступний рік, позолотивши нашій козі ріжки! І енергійна чарівна Маланочка – за традицією цю роль виконує хлопець.. І спритна та непосидюча Козуня. Янгол, Звіздар та щедрівники. Ми дійсно "звеселяємо дім". 

Цього року у нас було 13 точок, які ми відвідали за два дні. Особливо важливими були дві адреси: Горбанівський геріатричний пансіонат ветеранів війни та праці та родина ветеранів Другої світової війни Бесараб Ніни Максимівни та Карла Романовича. Для них це було більше ніж просто пісні та вистава – для цих людей це був дотик до серця.  

До геріатричного пансіонату ми зайшли під час обіду, ніхто не знав, що ми прийдемо. Це був приємний сюрприз для кожного. Було радісно бачити щасливі обличчя дідусів та бабусь!

Звісно, під час таких проектів ми здійснюємо велику місію – збереження культурної спадщини та звичаїв нашого народу. Але найголовніше інше. Ми йдемо з великою метою – допомогти дітям з онкологічного відділення. Минулого року наколядовані кошти пішли на лікування Влади Манжос. Ми дуже раді, що Владин стан покращився! У цьому році нашої допомоги потребує п'ятирічна Даша Якуба, що зараз бореться із тяжкою хворобою – лейкозом. За колядки і щедрівки ми зібрали 5 239 гривень на лікування Даші і щиро бажаємо їй одужання!

Ось такими – незабутніми і теплими – були для нас такі холодні січневі дні. Кожен з нас зміг відчути себе справжнім українцем, справжнім актором актором та справжнім волонтером.

​Текст і фото: Єлизавета Попова